1000 за вакцинацію. Емоція хотіння переважає здоровий глузд

 
 
 

доктор исторических наук, общественный деятель

1000 за вакцинацію. Емоція хотіння переважає здоровий глузд

Президент Зеленський обіцяє тисячу кожному, хто двічі вакцинується. Одразу багато чуток та гумору пішло після цієї заяви. Але ж власне такі фінансові спонукання, з будь-якого приводу, сприяють і повинні сприяти, тому що для духовної та інтелектуальної української натури це стане дієвим і аргументованим підходом. Сама така обіцянка оживляє відому фразу: «Кошти беріть, але голосуйте сердцем». Це незалежно від суми. 

Проблема в тому, що українці проявляються не в бойкотуванні заходів, пропозицій, чи ініціатив, а в тому, що вони не вірять подібним обіцянкам. У нас класична недовіра до влади. І справа не в тому, що люди не обізнані в тих чи інших питаннях, це взагалі тренд.  І це найголовніше питання, питання просвітництва населення в часи Інтернету та інформації. Здавалося б, люди мають можливість фільтрувати інформацію, але, як правило, фейки беруть верх, адже людській натурі більш притаманна теорія заговорів. Людині подобається романтичне таємне підґрунтя. Тому держава, або якась громадська ініціатива, більше мала би вливати гроші і ініціативи саме в просвітницьку акцію, а не у ось такі разові подачки. 
 
Взагалі, не можна ловити українців на жадібності. Наприклад, в Європі чи в Америці всі знають, що українець завжди допоможе.  Тут є інший контекст: українців можна ловити на бідності. І цим користуються не лише в тих, чи інших проектах, а цим користуються політики.  Бідну людину легко залякати. Грошима заохочують на виборах: ми тобі дамо стільки то грошей, ти їх візьми і проголосуй за нас. Але беруть не тому, що не має гордості, чи гідності, а від бідності. Бідна людина завжди вразлива, і державі таким чином або певній структурі легше маніпулювати. Бідна людина іноді немає вибору, бо в заручництво ставиться її сім'я, особливо коли є маленькі діти.
 
Справа в тім, є стереотип, що все, що безкоштовне, має якийсь підвох, але в той же час усе, що платне, хтось на цьому заробляє. 

Простий приклад: у період пандемії часто шириться думка, що на цьому заробляють фармацевтичні компанії, і це вигідно комусь для чогось. Але зрештою такий підхід є деструктивний, тому що й на їжі хтось заробляє, і на ліках заробляють, і на житті заробляють. Українці впадають в крайнощі. І тут важливо, ще зі шкільних часів, з дитячих років, виховувати критичне мислення і самоаналіз. Тобто вміння аналізувати і критично мислити, а не хапатися за гарну обгортку. І це, до речі, вада українців, це ще пострадянська травма, коли те, що сказали в телевізорі, має більшу віру, ніж аналіз. 

Як казав колись доктор Геббельс: "Чим абсурдніша брехня, але вона простіша, тим легше в неї повірити, особливо, коли її повториш кілька разів. І коли цю в брехню ставиш два слова правди в речення". І наша влада користується подібними  методами Геббельса всі 30 років. В тому числі за рахунок загальної низької освіченості населення. 

Тобто, наприклад, той чи інший кандидат в президенти чи в депутати, обіцяє завтра побудувати  дорогу в селі. Виборець не думає, що народний депутат має не ті повноваження і не тим має займатися, українець вірить, сподівається, а потім розчаровується. Подібна ситуація і з обіцяними чотирма тисячами зарплати вчителя. А якби люди мислили, то розуміли б, що це, в принципі, неможливо зробити завтра. Просто звучить дуже гарно, і влада це розуміє, але цього не розуміє виборець, тому що в нього маленька, слабка політична освіченість, він не має критичних точок зору. Емоція хотіння переважає емоцію здорового глузду.
 
Можна все заперечувати і зводити, до поганого чи доброго.  Частково може такі акції роздачі коштів і сприяють на краще, особливо для пенсіонерів, але не вирішує глобального масштабного питання. Є позитив, що збільшують гроші на народження дитини, але при цьому є відомі, поширені факти, коли народжують дітей заради отримання коштів, а потім цих дітей не виховують. Це не означає, що треба змінювати плату, але в той же час питання ж ще української дійсності в тому, щоби контролювати ефективність, вчасно вносити поправки. Може бути ідеальний закон або ідеальна ініціатива, але якщо вона не втілюється в життя і не контролюється, в тому числі через корупційні відмивання навіть тої тисячі гривень, завжди знайдеться хтось, хто ці гроші отримає по підробленій довідці, або маніпуляції самих лікарів. 

Контроль - це рівновага контролюючих, законодавчих і виконавчих органів повинна бути врівноважена, і тоді вона буде давати плюс.