2021-дурний, 2022-й поганий. Чого нам чекати?

 
 
 

Тарас Чорновил

политический аналитик, народный депутат Украины 2000-2012

2021-дурний, 2022-й поганий. Чого нам чекати?

Може хтось буде розказувати, що цей рік був хороший, я, чесно кажучи, шукаю щось хороше, не знаходжу. Рік був дуже дурний. Ось це слово, мені здається, найбільше підходить, саме дурний, тому що проблеми, звичайно, були зовнішні, але вони, як правило всі створені з середини, вони всі створені суб'єктивно. 

Є об'єктивні фактори, проти яких не попреш, вони падають і все, і від них немає порятунку. Але є суб'єктивні, коли ви їх нарощуєте самі. 

Російська загроза. Ми в 2015 році попрощалися з реальною воєнною загрозою. Так, вона весь час існувала, так, у нас є позиційні бої, так, у нас є окупована територія, так, у нас там гинуть люди. Але 95% українців взагалі забулися, що у нас ж якась війна. Припустити, що ми в 2017 чи в 2018 році могли б на повному серйозі дискутувати, чи відбудеться масштабне російське вторгнення на територію України… Ви просто перенесіться в 2017, 2018 рік, чи ми могли б про щось таке дискутувати? Тільки під президентські вибори під старт Путін зробив демонстративну загрозу атакою на українські катери. Це була одна локальна загроза, яку ми сприйняли серйозно, і все, за 3 з гаком роки. Все решта жодного просування вперед, і ми не бачили якихось додаткових факторів, які би викликали саме очікування такі. 

Як можна було Зеленському, який абсолютно скрізь заглядав в очі Путіну, який старався бути слухняним телятком, довести до того, що ми вперше від 2015 року серйозно розглядаємо можливість великої серйозної атаки на Україну, а фактично можливість відторгнення велетенських територій, вперше розглядаємо від кінця літа 2014 року! Таких загроз теоретично навіть не виникало. Зараз вони виникли. Чи це справа тільки в Росії? Не тільки. Це треба було бути ідіотами, щоби створити ситуацію, коли Росія змогла увірувати, що вона цього досягне. 

Той же самий ковід. Це треба було заявити, які ми чемпіони світу по боротьбі з ковідом, щоб вийти  кілька разів на перше місце в світі за смертністю від числа населення. Казали США найперше, тому що в США більше, чи в Росії більше. В США населення більше 6 разів, ніж в Україні, якщо не більше. В Росії в 4 рази більше населення, ніж в Україні. Вийти на перше місце в світі, будучи такими чемпіонами і бути останнім місцем в світі за кількістю щеплених, добитися того, що без державної пропаганди і інформаційної політики розвинулися антивакцинаторські колосальні рухи в Україні і все інше, які можна було зупинити в корені на початку доброю, хорошою інформаційно пропагандистською кампанією. Це треба було зуміти. Проблема з ковідом, проблема з антивакцинами, вона існує у всьому світі, тільки в Україні вона досягла абсолютного максимуму через виключну тупу дурість. 

Так само соціальна сфера. Цей рік показав, що можна провалити все. Як можна було не закупити дешевий газ, коли в “Нафтогазі України” лежало 2 млрд доларів спеціально, відвойованих нами в міжнародному арбітражі, які були спеціально для закупівлі газу. Як можна було не купити дешевий газ, а зараз на піку ціни, якби його було у нас в надлишку, ми могли би ще продати його за кордон за ціною, в 5-7 вищою, ніж купили, і добре на цьому ще й заробити, і мати на 2 роки вперед кошти на купівлю газу. Ні, ці гроші десь пустили на якісь дивні проекти, їх конвертували в гривні, пускали на потреби зашивання дірок уряду. Потім уряд хвалився, що він мало не з профіцитом закінчив рік, з яких 2 млрд гривень вкрадені в “Нафтогазу”, вкрадені у нас, 2,7 млрд просто подарунок від Міжнародного валютного фонду, безповоротний кредит. Якби не ці гроші, у нас би було все провалено, і субсидії, і пенсії, взагалі б нічого не було до кінця року. На наступний рік такого вже не буде. 

Як ми проживемо наступний рік незрозуміле, але це вже тема наступного року. Але як в цьому році можна було закласти таку міну на наступні роки, як можна було зруйнувати повністю енергозабезпечення країни, це уявити теж, в принципі, не можна. Тобто це річ, яку зробити неможливо, в нас її умудрилися зробити, причому абсолютно свідомо, тому що в той момент на чомусь іншому крали. 

Таких речей ми маємо десятки. Ось це безглуздя, ось ця дурість, вона і визначає цей рік. Це є дурість, саме дурість, за яку треба дуже дорого платити. Ця дурість замішана на жадібність, на якісь не добрі міжнародні зав'язкі, інші речі, але заплатимо за неї ми самі.

На наступний рік прогноз поганий.

Всі ключові держави світу прямо заявляють, що існує серйозна загроза для України. Єдина країна, яка не робить нічого для протистояння цій загрозі, це є Україна. Всі готують, всі підкидають якісь війська, всі зачищають свої плани, свої держави, захищають Прибалтику, НАТО захищає Польщу, готуються до того, що може бути дуже серйозна якась проблема. Всі готуються. Українська влада рівно нуль цілих, нуль десятих дій. Тобто взагалі нічого. 

Третій рік провалюється оборонне замовлення. Перший рік провалювалося виконання, другий рік воно просто не виконується. А зараз гроші в пожежному порядку списують куди попало, на інші статті бюджету, на якісь закупівлі армійські, які не передбачені, не прораховані, часто не потрібні і переважно корупційні. Ми входимо з тим в наступний рік, ми входимо без оборонного замовлення, ми входимо без забезпечення армії з загрозою, що в кінці січня, як заявляє наша розвідка, наше Міністерство оборони, щось має страшне відбутися, причому з повним роздраєм. Одні розказують, що буде наступ великий, крупномасштабне захоплення половини країни, другі розказують, що нічого не буде, все прекрасно, все чудесно, ми там проверілі, нам от Путіна доложили, что ничєго нє будєт. 

Як країна має захищатися в такій ситуації? Я розумію, армія є, але армія отримує накази, вона виконує накази, а не самостійно кидається в бій. Вона йде згідно з наказів, перекидуються війська, переводиться артилерія, так в передовій частині зустрінуть ворога. А хто їм підвезе припаси, якщо туди не будуть перекинуті, якщо не буде наказу від верховного перекинути артилерії з зони відведення в зону бойових дій. А буде цей наказ? Я непевний, чи там взагалі здогадаються такий наказ віддати. Ось це питання, що у нас буде з цим. Ми входимо в наступний рік, взимку у нас буде рівень високої загрози. Ми, на жаль, відповіді не маємо. 

У нас по соціальній сфері в цьому році завдяки тим двом доларовим гігантським вливанням, які ми отримали до бюджету, вдалося восени, коли провал відбувся по субсидіях. Не вистачило 12 млрд гривень, про які попереджали на початку року, коли визначалася бюджетна ця програма, ще в минулому році, що цих грошей не вистачить, ви мусите їх добавити, саме про ці 12-14 млрд говорили. Влада проігнорувала, зараз їх не виділила. Добре, гроші були, їх внесли в бюджет, добавили, їх запустили. В наступному році ні грошей від “Газпрому”, ні грошей від МВС вільних, для вільного розрахунку, як ми хочемо з ними поступати, так поступайте, у нас не буде. Але в нас записують на наступний рік рівень субсидій знов, якій передбачає дефіцит, якщо ці тарифи залишиться на рівні цього року, передбачає дефіцит в 14 приблизно млрд гривень. Їх вже не буде де взяти, просто не буде. Хіба що перестати пенсії виплачувати, чи зарплати вчителям, чи лікарів забезпечувати, ще там щось. 

Яким має бути наступний рік, якщо навіть без росту тарифів у нас не передбачені субсидії, а всі, включаючи Нацбанк, вже в інфляційному бюлетені заявили, що тарифи вже не збережуться. Максимум, що держава може зробити, це протягнути, затримати їх зростання до кінця опалювального сезону, а там у нас запасу нуль, у нас не має газу, ми не маємо, за що його купити, ресурсу не має. Доведеться загвинчувати тарифи до максимуму. Нам літо пережити, коли без опалення, коли просто необхідні нам мінімальні витрати, нам не має за що, ми обнулили свої сховища, все повністю порожнє. 

Що в нас буде далі? Перше, буде колосальний ріст тарифів. Від них непередбачено нічого в бюджеті. Тобто насправді передбачено в розмірі, який був на початку цього року. Тобто мінус буде, якщо тарифи скочать так, як прогнозуються, тобто у нас буде рівно на 100% треба буде їх підвищити. Там передбачено 20 з чимось млрд, а треба буде більше 50 млрд, а їх немає звідки взяти. Який має бути ріст при таких умовах? Я не уявляю. 

Продемонстрували всі можливі заходи, починаючи від 5600, від зростання тиску податківців, інших речей, і закінчуючи ідіотськими заявами про якийсь держпереворот, який автоматично всіх відлякує від країни, закінчує тим, який інвестор прийде в країну. Який? Звідки? Я хочу уявити собі ідіота, який захоче сюди нести гроші. Немає інвестицій, немає розвитку в економіці, не має чим її підживлювати, а витягують усе. Руйнування малого і середнього бізнесу, воно запускається фактично повністю, це остаточна стадія в наступному році. Тобто у нас витіснять середній і малий бізнес, додавлять. 

Що ми будемо мати? Наступний рік, на мій погляд, буде достатньо критичний. Цей був дуже дурний, ми мали кілька джерел, щоб його якось пережити. Тобто дурість якось не привела до катастрофи. А наступний рік, джерел вже не буде, тому я боюся, що наступний буде дуже критичний для самого існування країни.

Copyright © 2004-2022. Новости Украины - From.UA

Официально зарегистрированная торговая марка.

При полной или частичной републикации материалов гиперссылка на http://from.ua/ обязательна.
Если вы являетесь правообладателем фото или иных материалов, которые размещены на нашем сайте, и возражаете против их использования, сообщите нам об этом по адресу redakcia@from.ua.
Редакция не несет ответственности за содержание рекламных баннеров и информеров.