Чому "Слуги народу" бойкотують деякі канали телебачення?

 
 
 

Александр Кочетков

политический эксперт, писатель

Чому "Слуги народу" бойкотують деякі канали телебачення?

Правляча партія пішла на незвичайний і неочікуваний хід. Образившись на критику тих каналів, що критикують її (і належать випадково провідному оліграху країни Ренату Ахметову), закликала всіх «слуг народу» бойкотувати ці канали, не ходити на ефіри та не давати коментарі їхнім журналістам. Наскільки це мудрий та ефективний крок? Про це кореспондент Новости Украины - From.UA поцікавився у політолога і письменника Олександра Кочеткова.

- Чи правильне таке рішення? Приблизно те ж саме, чи правильно, що людина, яка опинилася посеред океану, відмовляється від води і їжі. Звісно, неправильно, але який у неї вибір? Це дещо спрощений підхід, але уявлення дає. Справа у тому, що вони не є політиками в реальному розумінні цього слова. Вони звикли до теплої ванни так само, як і президент Зеленський. Вони чомусь вважають, що вони влада і всі до них повинні з повагою прислуховуватися, ніяким чином не критикувати. Як сформулював Микола Тищенко, якщо хтось критикує Єрмака і інших очільників держави — от це є державна зрада. 

Я мав з ними публічні дискусії на ефірах, і якщо вони потрапляють у ситуацію саме аргументованої жорсткої дискусії, вони “пливуть” і не здатні конкурувати. Їм некомфортно, були вимоги не запрошувати якихось спікерів, були прохання щось там не згадувати, не загострювати дискусії. Вони фактично ховаються від суспільства. Це жодним чином не допоможе, бо логіка інформаційної боротьби передбачає, що ти не повинен змагатися за власних прихильників, вони і так нікуди не подінуться. Ти повинен змагатися за думку людей, які коливаються, а твоє завдання переконати. Тому, навпаки, треба ходити саме туди, де тебе критикують і перемагати там, на ворожих інформаційних площадках, не на своїх. Нащо витрачати час і кошти, щоб переконувати прихильників. Це надає ілюзію перемоги. Вони ховаються від цього політичного виклику і, відповідно, програють. Якщо команда не з'являється на футбольному полі їй пишуть технічну поразку, автоматично програють.

На жаль, у «слуг народу» абсолютно природній для України сценарій розвитку і трансформації. Спочатку певна повага і надія, далі вони починають не виправдовувати, ці надія і повага зникають, і починається критика. Влада Зеленського дає дуже багато приводів для незадоволення і критики. Це відбувається природно, і тут не треба шукати якихось зовнішніх приводів. Завжди у першої особи і його оточення є 10-12 %, які завжди проти влади, яка б не була ця влада. Це соціологічні дослідження. А всі інші коливаються. Ми бачимо, що 60% громадян України не задоволені тим, куди рухається Україна. Рівень довіри до президента Зеленського вже не переважає, а переважає рівень недовіри. ЗМІ відображають певну суспільну думку. Якщо люди незадоволені курсом країни, то, звісно, критика буде.

Якщо політик користується певною повагою у суспільстві, ЗМІ будуть його підносити. Якщо ні, то ні. Це як і в шоу-бізі: якщо зірка не цікава — або скандал, або критика, або взагалі нічого. 

ЗМІ — це інструмент, який не є загальним, вони є вторинними по відношенню до суспільно-політичних процесів. Тому початком кінця або початком початку є дії безпосередньо влади. Взяти, наприклад, підготовку до опалювального сезону — це нагальне, достатньо просте завдання кожної української влади — підготуватися до зими. Зараз найгірша ситуація, і ЗМІ, звісно, будуть про це казати. Навіщо ображатися на когось і згадувати, що це російська пропаганда чи російські шпигуни. Ні, неефективна діяльність влади породжує все інше і, відповідно, стає початком кінця. “Обіцяли одне — робимо інше” — от це і є початок кінця.

«Слугам народу» насправді немає чого сказати. Ви же обіцяли боротьбу з корупціонерами — де? Нема чого сказати. Там зараз все організовано, там ніхто нікому не довіряє. Якісь меседжі виробляються в ОП, вони не завжди доходять до депутатів, не завжди депутатами сприймаються, бо вони не хочуть бути дурнями, коли тупо пропонують казати, що біле є чорне, а чорне є біле. Не всі депутати готові до такого. Тому їм немає з чим виходити до людей. Вони ховаються від ефірів у зв'язку з тим, що їм нема чим переконувати.