Ідеальний президент для України

 
 
 

Дмитрий Корчинский

писатель, философ, глава партии "Братство"

Ідеальний президент для України

Для того, щоб виграти президентські вибори, треба дуже багато брехати. Той, хто не бреше, завжди програє президентські вибори. З певним часом люди розуміють, що це була брехня і розчаровуються. Вони і так знали, що це брехня, але однією з базових потреб людини є самообман. Насправді зляться вони на себе, але не хочуть собі в цьому зізнатися і тому гніваються на президента.

За звичай, минає рік, але Зеленський протримався більше двох років, що є рекордом в Україні, наскільки я розумію. Я не дивися конкретну статистику, але таке чуттєве враження, що це рекорд.

Я думаю, що публічні особи, які розчарувались в Зеленському, шукають вже фінансування наступних кандидатів президента. Тобто вони або агітували за гроші, або за розрахунку за якісь преференції. Вони, можливо, не отримали преференції, тому й розчаровані в президенті. А можливо, вже думають про свої заробітки на наступних президентських виборах.

Ідеальним президентом для України є воскова кукла — принаймні, не буде нікому заважати. Будь-яка жива істота — це істота з величезною кількістю недоліків. 

Більше ніж за 30 років, які я спостерігаю вибори, жодного разу влада не було обрана правильно. Вибори — це взагалі не наше, це перечить українській екзистенції . Українська екзистенція — це повстання. Змінювати владу не виборами, а повстанням — це наше. А вибори і переговори - це те, що нам ніколи не вдавалося.

Два Майдани - це дуже мало. Франція пережила 5 революцій свого часу. Один Майдан — це був фестиваль, а не повстання. Справжнє повстання — це був Майдан Революції Гідності. Точніше, його початок. Не існувало організованих суспільних сил, які могли б скористатися цим повстанням, мається на увазі здорових сил. Цим повстанням скористалися ті, хто мали парламентські фракції, телебачення і зв'язки з посольствами. Тобто негідники. Будемо сподіватися наступного повстання, адже багато людей пройшли через війну, звикли до організованих дій на фронті, сформувалися суспільні групи, які постійно ведуть боротьбу в тилу з тими чи іншими негараздами, що вже наступного повстання організованих сил буде більше.

Люди ніколи не йдуть на вибори, щоб проголосувати за найкраще. Вони голосують за найменш погане, як їм здається. Вони голосують на виборах проти, а не за. Тобто не факт, що людина з низьким рейтингом не зможе стати президентом знову. Наприклад, Кучма свого часу з низьким рейтингом переобрався на другий термін. Тобто в Україні все можливо. 

Щодо повстання, то це стихія, а стихію неможливо передбачити. За тиждень до початку Революції Гідності всі думали, що жодної революції не буде, бо на Майдані було кілька нещасних студентів, які збиралися уходити. А потім несподіванкою для всіх стало, що революція починається. Для учасників революції це стало найбільшою несподіванкою.