Комаровский и Гордон признались, что они лоханулись с Зеленским. ВИДЕО

 
 
 
Комаровский и Гордон признались, что они лоханулись с Зеленским. ВИДЕО

В сети появилось забавное видео, на котором два персонажа, которые два года назад бодро топили за Зеленского, признаются друг другу, что, "ай вэй", мы таки ошиблись

Ну и отклики пошли.

 

Юрий Бирюков, экс-советник министра обороны

"Вот я дважды посмотрел это видео.

Первый раз - невнимательно, бо ржал.

Второй раз - более внимательно, бо уловил когнитивный диссонанс.

Где он там? А вот как у него укладывается в голове, что "один - мухомор, а второй - непонятно что" и "нет, плохо, что не победил Порошенко".

Понимаете... Они уже прошли стадию отрицания и гнева, сейчас у них стадия торга.

...или хорошо ...нет, мухомор ...мы лохи ...жаль, что не победил Порошенко.

Потом будет стадия депрессии. Когда будет просто самобичевание, но такое, депрессивное. Типа "лохи, мы лохи" и без всяких "но".

А потом будет стадия принятия. Со светлой такой грустью они пойдут на избирательные участки и проголосуют за ПП.

Это если он решит баллотироваться, да."

лохи

Александр Черненко, экс-нардеп

 

"Між іншим, розмова Комаровського і Гордона про «лохів» матиме для Зеленського ще один, одразу не помітний, але з довгограючою перспективою, наслідок.

Адже більш як дворічна підтримка (попри очевидні провали і розчарування) виборцями рейтингу Зеленського базувалася на тому, що люди на підсвідомому рівні не хочуть визнавати власних помилок. Або визнавати себе ошуканими.

Тому дезорієнтовані прихильники ладні давати Зе «ще один шанс», не помічати (або вдавати, що не помічають) усі токсичні історії, пов’язані з Зеленським або його оточенням. Ця хвороба лікується або часом (іноді люди самі витісняють з пам’яті неприємні спогади) або ось такими інтерв’ю.

Бо, коли двоє авторитених дядьків з телевізора, що топили свого часу за Зе, визнають що вони «лохи», то «пересічний» виборець зітхає з полегшенням.

Ну якщо вже такі мудрі люди кажуть, що помилилися, то нам, простим смертним, це точно можна пробачити. Тому когнітивний дисонанс і душевні сум’яття у виборців минають набагато швидше.

Отже, можна лише подякувати Гордону і Комаровському, за цей колективний сеанс психоаналізу. За цей «електоральний катарсис», наслідки якого ми побачимо вже невдовзі у всіх соціологічних опитуваннях країни.)"