Летіла з висоти 5200 метрів: історія вижившої в авіакатастрофі

 
 
 
Летіла з висоти 5200 метрів: історія вижившої в авіакатастрофі

У 2021 році на великі екрани вийде фільм «Одна», заснований на реальних подіях. Події, які самі по собі окрім як дивом не назвеш. Довгі роки про цю історію було відомо тільки дуже маленькому колу людей. На щастя, сьогодні про неї знають багато, а після виходу фільму дізнається і вся країна.

З молодят у вдови

фото

24 серпня 1981-го 20-річна студентка Лариса Савицька разом з чоловіком поверталася з весільної подорожі. Вони летіли рейсом з Комсомольська-на-Амурі в Благовєщенськ. Несподівано на висоті 5200 метрів пасажирський літак зіткнувся з військовим Tу-16.

Лариса спала в своєму кріслі у хвості літака: її розбудив сильний удар і різкий опік, викликаний розгерметизацією салону. Почався хаос, дівчину викинуло з крісла, але вона залізла в нього назад і сильно-сильно втиснулася. Тоді Савицька думала тільки про фільм, який подивилася напередодні: у картині «Чудеса ще трапляються» героїня, опинившись у схожій біді, вижила, втиснувшись у крісло. Вже через роки Лариса зізнавалася, що вижити і не мріяла, але вирішила спробувати.

«Я не почала переживати і кричати, не впала в істерику... Не кричала тому, що відразу побачила: чоловік загинув. Навіщо кричати? Все найстрашніше вже сталося. Я знала, що і я скоро помру... Але розуміла, що в будь-якій ситуації треба спробувати врятуватися - а раптом вийде?» - ділилася Лариса в єдиному інтерв'ю, яке дала за своє життя.

І у неї вийшло. Шматок літака, в якому була Лариса, не впав каменем на землю, а спланував, «проїхавшись» по деревах і пом'якшивши приземлення. Та воно все одно було жорстким: Савицька втратила свідомість і прокинулася лише через п'ять годин.

Одна

В СРСР цю авіакатастрофу спробували приховати. Ще б пак - в ній брав участь військовий літак. Тому і пошукові роботи проводилися в іншому напрямку: всі сили кинули на пошук секретних даних, а не людей. Тоді ніхто й подумати не міг, що серед пасажирів можуть бути живі люди.

«Всю історію постаралися максимально засекретити. За наказом співробітників КДБ в селах поруч з місцем катастрофи обрізали телефонні дроти - щоб жителі, які краєм ока бачили катастрофу, нікому не могли зателефонувати і про неї розповісти. Ще й придумали епідемію ящура в районі - щоб взагалі ніхто непотрібний туди не приїжджав і не пхав свого носа, куди не треба», - розповідав журналістам продюсер Антон Бєлов, який детально вивчив цю історію перед зйомками фільму «Одна».

Лариса провела в лісі три дні. Зі зламаною рукою, ребрами і хребтом - в п'яти місцях. Як вона при всьому цьому продовжувала ходити, незрозуміло. Їсти було практично нічого, а пила дівчина дощову воду.

За ці три дні шанс на порятунок підвернувся лише одного разу: Савицька побачила вертоліт що пролітав та стала що є сил махати пілотам, але ті прийняли її за геолога. У цей момент Лариса зовсім вже зневірилася, але на щастя через час на неї натрапили пошукові бригади. Врятована!

Мрія - забути

фото

З моменту трагедії минуло 30 років, але Лариса як і раніше не може говорити про авіакатастрофу. Важко, боляче і страшно.

26 серпня, коли її знайшли, вона мріяла лише про одне - забути про цю трагедію, як про страшний сон, і жити далі. Від держави Лариса тоді отримала смішну компенсацію: 75 рублів. Родичам загиблих належало 300.

Після того, як шок пройшов, всі отримані травми дали про себе знати: зокрема, Савицька втратила можливість сидіти і ходити. Знадобився рік, щоб навчитися цьому знову. Ще 10 років пішло на загальну реабілітацію. У тому числі - психологічну.

Багато в чому ця трагедія визначила майбутнє Савицької: вона стала психофізіологом, стрес-психологом. До речі, як і її другий чоловік, якого вона зустріла через кілька років після трагедії. У 1986-му Лариса в перший і єдиний раз стала мамою.

Засновано на реальних подіях

Про цю історію не писали в газетах. Лише одного разу, через чотири роки після трагедії, вийшла дивна замітка про те, що Лариса Савицька випробовувала саморобний летальний апарат і розбилася. Правдиві статті стали з'являтися тільки на початку нульових. Тоді Лариса неохоче спілкувалася з пресою, а потім і зовсім перестала, так і не подолавши свій страх.

У 2018-му історією про чудесне спасіння зацікавилися кінематографісти. Інформації було дуже мало, і все-таки продюсерам вдалося з'ясувати: Лариса досі жива. Знайти її було вкрай складно, і на контакт вона йти відмовлялася.

Кінематографісти спілкувалися з сином Савицької, потім, після довгих умовлянь, - і з нею самою. Ще довше Ларису благали розповісти свою історію докладно, але один-єдиний раз - для достовірності картини. І вона погодилася. А в 2020-му навіть відвідала знімальний майданчик в Пермському краї.

фото

До слова, фільм Савицька дивитися не буде - надто страшно. Сценарій вона теж не бачила: довірила це чоловікові, який його вивчив і схвалив. Сценаристи відзначають, що постаралися описати історію максимально правдоподібно, без кіношних прикрашань.

Правда, Савицьку це мало хвилює: «Тут є намет, де можна на екрані моніторів подивитися вже зняті сцени. Мені запропонували в нього зайти, подивитися шматки, я відразу сказала: "Не треба". Я сюди приїхала, тому що у нас була домовленість, і тому що мені було цікаво подивитися, як знімається кіно. Я вчора сиділа тут з чоловіком, а навколо нас бігали люди, стояла техніка, кілька машин... Я сказала: "Треба ж, одна людина такого навернула, що сто чоловік не можуть розібратися!» Вони кожну сцену знімали, роблячи кілька дублів, а в мене не було жодного дубля. У мене все було простіше і економніше».