Нова Німеччина - ліва та зелена. Що робити Україні?

Останні соціологічні дослідження засвідчують, що перемогу на парламентських виборах у Німеччині отримають Соціал-демократична партія (СДПН), а новим канцлером буде Олаф Шольц (нинішній міністр фінансів в уряді Ангели Меркель). 
В Німеччині процес утворення коаліції може зайняти мінімум півроку (так було минулого разу). СДПН буде намагатися уникнути широкої коаліції, але формат майбутнього уряду важко передбачити. Важливо підкреслити, що Україна сподівається на входження до коаліції партії «Зелених», одночасно існує ймовірність утворення червоно-червоно-зеленого уряду, тобто до владних кабінетів потрапить крайньоліва партія «Ліві» (подібний формат урядування функціонує на регіональному рівні). На останніх дебатах  Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС) публічно підвередили, що не будуть співпрацювати з крайноьолівими (Ліві) та крайьоправими (Альтернатива для Німеччини - АдН) партіями. СДПН подібних декларацій не робили.  

Важливо підкреслити, що у чинній коаліційній угоді загадуються Мінські домовленості (як спосіб розв’язання української кризи) та Європа від Лісабону до Владивостоку. Чи будуть подібні тези включені до нової коаліційної угоди передбачити важко (все залежить від складу коаліції та наявності у ній Зелених). У будь-якому разі новий уряд Німеччини буде більш ізоляціоністичним та проамериканський. 

Під час форум Yalta European Strategy тема виборів у Німеччині окремо не піднімалась, але присутні дипломати засвідчили, що німецька політика, щодо України після виборів стратегічно не зміниться (не залежно від результатів виборів). Берлін буде продовжувати декларувати принцип непорушності кордонів (Крим та Донбасі – це Україна). Однак, на тактичному рівні Києву не може очікувати на позитивну динаміку. Нинішнє статус-кво залишатиметься тривалим, а сподіватися потрібно на повноцінне включення США у Мінський та Нормадський процес. 

Так чи інакше, Київ буде змушений перезавантажити свої відносини з Берліном. Старший аналітик Інституту Кенана професор Міхайло Мінаков зазначає, що Київ має уникати східноєвропейського мачизму, який продемонстрували у ставленні до канцлерін Меркель у Варшаві та Москві. Нагадаю, що президент Польщі Анджей Дуда не знайшов часу для зустріч з пані Меркель. Натомість, Владімір Путін був хитріший і на публічній частині зустрічі подарував канцлер квіти (хоча ще у 2018 німецькі журнал Білд вийшов із заголовком: «Чому квіти від Путіна – це образа Меркель»), яку «мачо-поведінку» радники Путіна собі дозволяли на закритій зустрічі можна тільки здогадуватись. У Києві роль критиків «фрау-Рібентроп», саме так називають Меркель частина українських патріотичних-експертів, взяли себе політичні коментатори, які підкреслили, що голова німецького уряду демонстративно відмовилась від участі в Кримській платформі з огляду на Москву. Слід підкреслити, що політична спадщина Ангели Меркель буде мати вагомий вплив на євроатлантичні стосунки та кшталт Європи, а нинішній Вашингтон надає особливого значення політичній ролі канцелерін Меркель.

Прогнозованість та сталість політичних інститутів Німеччини є запобіжником, який Україна має використати, щоб переконати нового канцлера, що Київ є відповідальним партнером.