Євгеній Білоножко
журналіст
Народні депутати зареєстрували в Раді постанову, згідно з якою Бандері та Шухевичу мають повернути звання Героїв України. По-перше, питанням героїзації того чи іншого періоду або подій в Україні займається спеціальна інституція, яка підпорядкована Кабміну, — Інститут національної пам'яті. Нинішній директор цього інституту початково декларував плюралізм і зміну попередньої політики історичної пам'яті, підходу до формування державою відношення громадян до політики, до історії, до подій. І один із головних компонентів в політиці цього інституту взагалі має бути деміфологізація, тобто позбавлення певних ілюзій щодо того, чим була історія.
Досконалим прикладом є декомунізація. Але, на жаль, дуже часто в Україні стрибають з однієї крайнощі в іншу. До прикладу, це безкритичне ставлення до того, ким була ОУН і ким була УПА. Треба тут нагадати, що ще до Шухевича і Бандери, які свого часу були оголошені указом президента Ющенко героями, Європейський Парламент прийняв резолюцію, в якій зазначено, що ці історичні постаті є контроверсійними і не до кінця зрозумілими для наших європейських стратегічних партнерів. Пізніше укази президента були відмінені судом і не були поновлені. Дана ініціатива — свідчення того, що, мабуть, деміфологізація у нас не діє.
Також треба нагадати, що восени буде відзначатися річниця з дня смерті Дмитра Клячківського, який має безпосереднє відношення до подій на Волині в 1943 році. Найголовнішим компонентом будь-якої історичної дискусії або визнання когось героєм є те, чи сприймають цю постать громадяни. Нажаль, чи на щастя, тут ситуація з Героями України (носіями цього формального звання) досить дивна, тому що Бандера з Шухевичем будуть стояти поряд з Надією Савченко або з пані Засухою, або з покійним батьком президента Порошенка. Вже не говорячи про те, що заслугою деяких героїв було тільки очолювання чогось, як, наприклад, керівник «Укрзалізниці» часів Кучми пан Кирпа.
Тобто героїзація в Україні досить дивна і специфічна. Це головна проблема, тому що в будь-якій європейській країні не держава, а саме
громадянське суспільство визнає когось героями і героїзує їх в неформальний спосіб, тому що безпосереднє визнання того, хто є героєм, відбувається через неформальну згоду всього суспільства.
Наприклад, вояки, які воюють на Донбасі, знов-таки герої, але теж ми знаємо, що є маргінальна частина українського суспільства, яка так не вважає.
Взагалі, мотиви українських політиків інколи навіть невідомі для них самих. Ми пам'ятаємо, як Зеленський декларував відстороненість від будь-якої релігійної політики. А коли став президентом, він зрозумів, що це частина державної політики, і вона має бути присутня, і президент має там бути. І те, що відбувається із політикою історичної пам'яті, — це свідчення того, що ідеали лібералізму, лібертаріанства відпадають, тому що в державі, де центристська партія, як вони себе називали, або «партія-сексі», або партія ліберального характеру, не може визначати директивно, хто герої, а хто не герої.
Наприклад, такі, як усташі – формація фашистського толку - в Хорватії жодним державним законом не визнаються, як герої, але, тим не менше, в свідомості та пам'яті народу вони є і будуть героями. І як тільки створили державу 1941 року, так вони стали колаборантами, але хорвати, передусім, пам'ятають їх, як творців власної держави. Тому ось цей елемент, якщо він існує, якщо він є автентичним, якщо він є природнім, то він функціонує незалежно від того, що робили ці люди. А те, що герої можуть вбивати або можуть бути терористами, то це загальна практика. Те, що Бандера і Шухевич можуть не сприйматися частиною суспільства – на це мають бути освітні програми і пояснення. Останні результати ЗНО яскраво свідчать, які пріоритети в українських школярів.
В Німеччині так само навряд чи хтось буде захоплюватися постаттю Шухевича і Бандери. Чи це буде перепоною для нашого вступу в ЄС? Побачимо, коли ближче буде до вступу, але, напевно, це буде певним питанням з боку, наприклад, поляків до нас. Ізраїль - їхнє відношення до всього руху УПА добре відоме, воно дуже критичне. Україна неспроможна аргументувати або довести свою думку, або переконати в тому, що частина тез є міфологізацією - це проблема, яку ми за всі 30 років так і не спромоглися.
Постанову про героїзацію Бандери і Шухевича підтримують і «Слуги народу». Ключове питання в тому, щоб комітет підтримав. Є впевненість, що голосів вистачить для того, щоб проголосувати. В тому, як буде проявлятися героїзація або як буде втілюватися ця постанова, це взагалі третє питання. Те, що це стане черговим політичним шоу — безперечно. Буде можливість обговорювати це тиждень-два, і може, забудемо про зарплату, які отримуємо і комунальні послуги, які оплачуємо.
