Перейдемо на латинку, щоб чкурнути від російського «брата»

 
 
 

Богдан Бенюк

актер, народный артист Украины, народный депутат Украины (Свобода) 2012-2014

Перейдемо на латинку, щоб чкурнути від російського «брата»

Інститут мoвoзнaвствa iмeнi Oлeксaндрa Пoтeбнi Нaцioнaльнoї aкaдeмiї нayк Укрaїни iнiцiювaв дискyсiю прo пeрeхiд української мови нa лaтинськy aбeткy. Ми розуміємо, що на сьогодні це питання постає для того, щоб відійти від «обіймів» нашого «рідного» російського брата. Будь він проклятий! Тому ми й почали щось задля того, щоб чкурнути від них як надалі. Саме тому ця ідея культивується, тому що спорідненість, яка у нас існує з росіянами, полягає  у відсотку однакового звучання слів, букв тощо. Все говорить про те, що ми дружні брати і сестри. Тому можна зрозуміти і підтримати інститут з їх ідеєю. 

Діяти треба швидко, бо ми 30 років топчемся на місці і знов починаємо це питання обговорювати, коли припече. У нас немає найважливішого – вміння доводити справу до кінця. Не треба мучитися інститутам мови, вони вирішують політичні питання. Треба, щоб прийшли нарешті проукраїнський президент  і уряд — і це питання вирішиться  дуже швидко. 

Подібні приклади нам продемонструвала не одна країна, навіть маленька Латвія, яка мужньо вистояла у боротьбі проти російського монстра. Виборола незалежність і свою мову. Всі важелі для вирішення подібних питань знаходяться у президентських структурах, а не в інститутах. 

Є більш реалістичний план  — тримати курс керівництва держави на знищення стосунків з РФ. І недарма ми вже 8 років не ведемо з ними ніяких перемовин, бо вони відібрали у нас шмат нашої  землі, нашої культури, мови, віри. Не потрібно гратися з ними в демократію. Це жорсткі питання.  

Тому нікого не повинно дивувати, що наші люди піднімають питання латиниці, і нехай не дивується Європа, що ми сьогодні захищаємося таким чином. 

А нам є від кого захищатися ще окрім Росії. До нас  мають претензії Польща, Румунія, Угорщина, Молдова, ще й білоруси скоро перестануть нас поважати. Тому нам треба бути міцними в своїх починаннях і відстоюванні своїх інтересів. І це повинні робити президенти, але після набуття влади всі їх обіцянки залишились лише обіцянками. Навіть Порошенко спочатку був одним, потім він став іншим, і зараз Зеленський далекий від любові до України. Він також перебудовується, і  якби не американський та євросоюзівський тиск, звичайно, ми б вже давно пірнули у обійми путінського карлика. Нам треба обирати собі таких людей-керманичів, які повернуться обличчям до України.

Саме в цьому нам допоможе наша ідентичність, ми повинні відрізнятися. Подалі втекти від Москви. І навіть латиниця в цьому нам сприяє, хоч дехто з цього посміється. В нас були вже автори, які видавали свої тексти цим алфавітом, не прижилося, але рано чи пізно ми маємо розробити якісь варіанти, як донести таке новшество до українців. Як не стіною, так мовою ми зможемо відділитися від них. Мусимо знайти такі важелі, як це робить зараз, наприклад, Казахстан. Вони також міняють транскрипцію звучання мови, щоб подалі пірнути від Росії. І там, як і в Україні, мислячі люди починають шукати варіанти задля того, щоб зберегти свою автентичність різними способами. І мабуть, так буде продовжуватися до тих пір, поки не зійде зоря на чолі керманича держави. Але до такого процесу ми рано чи пізно наближаємось, тому що,  як би важко не було і скільки би у нас бандитів і зрадників не було в керівних державних структурах, все рівно самоочищення йде. Кінці у воді не сховаєш. Є свідомі люди, які збирають документацію, історичні та лінгвістичні факти,  пам'ятають своє минуле. Якщо патріоти будуть продовжувати фіксувати ці питання, і виносити їх на порядок денний, тоді й настане мир. 
 

Читайте также