Ігор Мосійчук
народний депутат України 2014-2019
Державне бюро розслідувань (ДБР) та Офіс генерального прокурора завершили слідство у справі про роль вищого керівництва України в розгоні Євромайдану 18-20 лютого 2014 року. Як повідомляють правоохоронці у середу, 17 листопада, матеріали кримінальної справи розкрито захисту підозрюваних.
Ідеться про тодішніх президента Віктора Януковича, міністра оборони Павла Лебедєва, голову Служби безпеки України (СБУ) Олександра Якименка, його першого заступника Володимира Тоцького, міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, його заступника Віктора Ратушняка, а також командувача внутрішніх військ МВС Станіслава Шуляка. Крім того, серед підозрюваних - виконувач обов'язків начальника міліції Києва Валерій Мазана, його заступник Петро Федчук, а також командир тодішніх загонів спецпризначення "Беркут" у Києву Сергій Кусюк. Прокуратура називає десятьох колишніх посадовців "злочинною групою", яка мала на меті припинити протести в центрі Києва і дозволити Януковичу втриматися на посаді президента.
Чи насправді у справі загибелі людей на Майдані можна поставити крапку? Про це кореспондент Новости Украины - From.UA запитав колишнього парламентаря, журналіста Ігоря Мосійчука.
- Я вважаю, що справа злочинів на Майдані не розкрита в повній мірі, тому що особи, яким оголошені підозри, всі знаходяться за межами України.
Але ми чудово знаємо, що в Україні знаходяться люди, які власне мають не менше відношення. Вони і в системі влади зараз є. Тому говорити про розкриття справи розстрілів на Майдані, як це зробила генеральний прокурор, м'яко кажучи, це неетично перед родичами загиблих і перед суспільством власне. Більш того, є маса людей, які знаходяться зараз під слідством, це учасники т.з. груп “титушок”. Наприклад, по справі викрадення Вербицького і Ігоря Луценка, яким дають можливість звільнитися і втекти з країни. Ну, це нормально, адекватно? Більш того, існують ще і інші справи проти людей, які учиняли вбивства. Чому ці люди не переслідуються?
От у мене конкретне питання до Венедиктової. Можна заочно Януковича і його посіпак засудити ще раз 10-20. Йому від цього ні холодно, ні жарко. Рішення суду не розповсюджується на міжнародний рівень. Сиджу я у Відні в ресторані — заходить Микола Янович Азаров. Тому у мене питання до генпрокуратури — вони симулюють свою діяльність у справі Майдану?
Я, наприклад, є свідком про події під Києво-Святошинським судом 10 січня 2014 року, коли в моїй справі васильківських терористів було оголошено вирок. Потім там було побоїще, застосована сила. І велика частина законів 16 січня, вони писались через події під Київсвятом. Там, наприклад, мого товариша Сергія Бока настромили двома ногами на залізний парканчик, пробили обидві ноги, людину ледь калікою не зробили. Допитували всіх, кого тільки можливо. Скоро 10 років буде — і де результат? І ці ж люди всі в Києві, в Україні, вони ж на Марс не полетіли. А чому суддю, який виніс неправомірне рішення, не притягують до відповідальності? Ми виправдані повністю і встановлено, що суддя Бурбела виніс неправомірне рішення, яке за собою потягло події подальші. В мене питання, а чого його не притягують до відповідальності?
В початку тих подій різних винна маса людей, які займалися свавіллям, міліцейським, судовим, тому що коли всі розповідають, що Майдан був за те, щоб асоціацію з ЄС підписали, то ті, хто горів на барикадах, бився і дійсно робив революцію, то їм асоціація була якби на десятому місці. Інші кажуть, що Януковича вигнати. Так його б теж ніхто б не виганяв, якби він не захищав свавілля Захарченко і суддів, і т.д. А відголоски по сьогоднішній момент. От, наприклад, голова Господарського суду Тайков і його заступник Ємельянов. Скільки свавілля і відібрано майна було цими особами? Це ж факт, чи ні? Факт, це відомо, це всі журналісти писали, справи порушували, тільки ні до чого не довели. Такі, як Тайков і Ємельянов, вони пихнули на Майдан підприємців, тому що цей безпредєл уже довів. І що? Їх не притягли до відповідальності. А тепер принаймні Ємельянов підозрюється ще й і в замовленні вбивства Соболєва, це коли дитину його вбили. Це все наслідки. Коли зло не карається, коли в країні відсутнє правосуддя, тоді і виходять революції, майдани, війни і т.д.
“Беркутівці” виконували накази. Їм це питання злочинний це був, чи ні, чи усвідомлювали вони це. Це питання інше. А от люди, які віддавали наказ стріляти, які видавали бойові набої і т.д. Вина кожного, в тому числі “беркутівців”, має бути встановлена, але за ці 8 років, які у нас минули майже, багато беркутівців - хтось втік, а хтось служив країні далі, а хтось загинув. Ви ж пам'ятаєте замах на мене? Під час замаху на мене загинув Руслан Кушнір, який проходив у справі Майдана. Він був одним із обвинувачених, але продовжував служити, був в АТО і загинув під час теракту.
Діставати винних — це робота Генеральної прокуратури, принаймні зробити, щоб ці всі люди не шастали по світу, сиділи по норах, в Ростові, чи десь і не шастали по світу. Бо коли в ресторані Відня, чи Берліна зустрічаєш когось із осіб, яких заочно тут засудили і звинуватили в бог зна в чому, то соромно за державу. Тому що виходить, що світ не визнає вироків, які українські суди виносять, тому що прокуратура не може добитися.
Підводячи риску, у нас кожен рік, уже 8-ий поспіль, кожен рік перед річницею цих всіх подій, хтось щось розкриває. І, звичайно, це популізм, якби це був не популізм, то це було б все в січні, цілий рік. А коли це 18-19 листопада, то сміятися хочеться.
