Якщо Росія почне наступ, Захід не буде реально захищати Україну

 
 
 

Степан Гавриш

доктор юридических наук, 1-й зам.секретаря СНБОУ 2008-2011, народный депутат Украины 1998-2007

Якщо Росія почне наступ, Захід не буде реально захищати Україну

Є проблема конфлікту і протистояння між СРСР і США, де Росія стала правонаступницею СРСР, взявши для геополітики ядерну зброю і використовуючи в якості інструменту силової дипломатії, посиливши тиск на Захід для відновлення свого права на території, нарди і країни, які є вихідцями з СРСР. В зв'язку з цим ця російська доктрина посилена новими способами ведення війни, яка власне проявляється як війна гаряча, тобто з використанням воєнних ресурсів, як війна гібридна з використанням сучасних мереж і інфраструктур громадянських суспільств для фактично паралічу тих чи інших противників, ворогів РФ. 

Другий момент пов'язаний з правом сильного так би мовити. Оскільки США часто використовують воєнну силу для управління геополітикою, то Росія прийняла таку стратегію після Мюнхенського виступу Путіна і фактично реалізувала його сценарій війни проти Грузії, України, а потім ескалації військових конфліктів на території Сирії і інших країн. Мова йде про стратегію підірвати лідерство США, її управляючої імперії як світового поліцейського, і заставити світ перейти в іншу систему розподілу інтересів після Ялтинської угоди, яка вичерпала себе з точки зору Кремля. В зв'язку з цим Росія намагається перетворити систему геополітики в багатополярну, в той час  коли США неминуче хоче вести діалог з Китаєм для створення двополярної системи управління світом. З одного боку, США як лідер західного світу, а з другого боку, Китай як економічний, геополітичний гравець, який хоче будувати політику в частині Азії. І Росія опинилася посередині між цим молотом і ковадлом. В зв'язку з цим вона намагається використати військову силу для повернення себе домінування. 

Росія показує, що вона буде домінувати на євроазійському геополітичному просторі, а США залишає океани і можливості діяти саме там, де вона може контролювати ситуацію, але при умові, що вона з РФ домовитися. Кремль діє абсолютно безконтрольно на території ЄС, проводячи різноманітні спецоперації, перш за все кібератаки, теракти і не несе за це відповідальності, навіть проводить кібератаки на американський уряд.

Останні події цікаві з двох сторін. Перше — що американці намагаються постійно підняти температуру протистояння власне Європи через Україну з Росією і показати, що РФ, підтягуючи війська до кордонів з Україною, підтягує таким чином військові ресурсі до кордонів з Європою. В “Вашингтон пост” не просто фотографії, а зроблені коментарі, що Росія дійсно збільшує ресурси біля України. І це помітно з американських супутників, які роздрукувало “Політико”, що частина воєнних ресурсів була просунута в сторону України. 

Чому український Радбез зробив заяву, що вони не фіксують просування російських військ біля кордону України, сказати важко. Можливо, це намагання зараз не дратувати Путіна і підготувати умови для можливої зустрічі лідерів РФ і України. Мені здається, що зараз це виглядає як фетиш, але разом з тим при такому вмирання Нормандського формату в зв'язку з відходом Меркель, Україна намагається знайти якісь інструмент, щоб відновити переговори на будь-якому рівні в Нормандському форматі, щоб були можливості гарантувати уникнення воєнного сценарію, якій існує і в будь-який час може розпочатися. 

Якщо Росія почне наступ на Україну формуваннями “ЛДНР” за участю російських військових, Захід не буде реально захищати Україну, і Україна може опинитися в дуже складному становищі. Президент чудово розуміє, що важливо не допустити такого розвитку подій, які потім не можуть бути керовані ніким. Крім того, зрозуміло, що США ослаблені слабким лідерством Байдена і конфліктом між республіканцями і демократами, розколом американського суспільства, і Росія цим користується. 

 Вона чудово розуміє, що це нова фаза холодної війни, але іншого типу, ніж була між СРСР і США, особливо коли до влади прийшов Рейган. Це війна, яка в будь-який час може перерости в інший спосіб ведення світової війни, коли ядерні ракети будуть погрожувати стартом, але вони не стартують, і дестабілізація в суспільстві відбуватиметься, використовуючи принципово нові можливості, як це зараз відбувається, наприклад, провокації антиковіду в Україні.